Виробництво шиферу на протязі ось вже майже ста років залишається незмінним. А все тому, що це дуже вдалий будівельний матеріал, до якого майже ніколи не було ніяких претензій. Шифер відрізняє дуже низька вартість, проста схема монтажу, звукоізоляційні якості, пожежна безпека, стійкість до перепадів температур і довговічність.

Різні технології виготовлення шиферу
Не варто вірити вигадкам про те, що шифер поступово «вимирає». Це абсолютно голослівне твердження, яке культивують компанії-конкуренти, що виробляють принципово інші покрівельні матеріали. Технологія і обладнання для виробництва шиферу завжди були і залишаються найбільш доступними, але при цьому вони безперервно удосконалюється.
Зараз існує три основних види шиферу:
• Азбестовий;
• єврошифер;
• металевий шифер.

Азбестовий шифер добре знайомий навіть тим, хто не має ніякого відношення до будівництва. В його основі міститься натуральний компонент - азбест, який і надає листам міцність. Під час проходження технологічних процесів азбест змінює свою структуру і утворює щось на зразок армуючої сітки.
Єврошифер, як вже зрозуміло з назви, виробляється у країнах Європейського Союзу. Ви знаєте, що шифер, у якому застосовується один із видів азбесту, визнаний шкідливим для здоров'я людини. Тому в країнах єврозони було прийнято рішення використати інші матеріали: джут, базальт, скловолокно і целюлозу.

Металевий шифер (друга назва - профнастил) використовується переважно в промисловості. Основою для виробництва такого покриття служить оцинкована сталь, на поверхню якої для захисту наносять полімерні покриття.

Зараз зважаючи шкідливих складових шиферу на основі азбестового використовують тільки безпечний азбест, а також природний сланець і портландцемент на водній основі.
Технологія виготовлення шиферу - класичний хвильовий покрівельний матеріал
За звичкою ми називаємо шифером всі покрівельні матеріали, що мають хвилясту форму. При з'єднанні азбесту і цементу утворюється дуже твердий матеріал, який згодом жодним чином не реагує на зміни умов навколишнього середовища. Азбоцементний шифер не схильний до корозії і дії вогню. Крім того, він досить мало важить, що іноді є вирішальним фактором при виборі покрівельного покриття.

Якість шиферного матеріалу залежить від наступних факторів:
• ступінь помелу азбесту;
• співвідношення частин цементу й азбесту;
• рівномірність розподілу однієї складової щодо іншої.

Раніше у нас виготовляли шифер по беспрокладочному методом, але сьогодні багато підприємств вже перейняли досвід зарубіжних колег і виробляють продукцію на спеціальних хвильових металевих прокладках. Також все більш популярним стає пофарбований шиферний лист. Мало того, що він просто красивий, - на фарбованій поверхні не з'являється мох, який є чи не найбільш серйозним недоліком покриття.

Виробництво плоского шиферу - інша форма з тими ж якостями
Плоский шиферний лист користується не меншою популярністю, ніж хвильовий. І його застосовують не тільки для настилу покрівлі, а використовують ще й при облаштуванні огорож, обробці зовнішніх стін і перегородок. Виробляють такий шифер точно так само, як і класичний - за допомогою пресування суміші хризолитового азбесту і цементу.
Повсюдне застосування плоского шиферу обумовлюється його відмінними експлуатаційними характеристиками. Досить великі габарити, прийнятна вартість, легкість механічної обробки і монтажу зробили цей матеріал одним з найпопулярніших.

Так само, як і хвильовий, плоский шифер фарбують, однак у цьому випадку його міцність знижується. Тому такий матеріал використовують на дахах з ухилом більше 12°. І так само, як і шифер хвильовий, плоский погано реагує на точкові навантаження.
У будь-якому випадку побоюватися вітчизняного шиферу не варто. Дотримання правил техніки безпеки і правильна робота з матеріалом гарантують відмінний результат.