Оздоблення цоколя фундаменту вирішує дві проблеми. Вона облагороджує екстер'єр видимої частини фундаменту і захищає її від контакту з недружньої атмосферою. Тому оздоблювальний матеріал для цоколя, а рівно і саму технологію облицювання повинен вибрати або архітектор, або дизайнер проекту.

Втім, цілком можлива і обробка фундаменту будинку своїми руками (і за своїм розумінням). Ця стаття присвячується саме такий «самостійної» обробці.

Як вибрати обробний матеріал?
Цоколь можна обробити практично будь-яким матеріалом: від цегли та каменю, до пластика і шиферу.

Тому, вибираючи матеріали для обробки фундаменту будинку, необхідно керуватися, як мінімум, двома принципами:
• Сумісністю зовнішнього вигляду облицювання з екстер'єром фасаду.
• Сумісністю якостей облицювального матеріалу з характеристиками навколишнього середовища.

Перший принцип передбачає естетичне відповідність облицювання та фасаду. Тобто, оздоблювальний матеріал повинен збігатися за фактурою, колеру і якості з основним будівельним матеріалом, використовуваним в процесі зведення (або обробки) стін будинку.

У підсумку, цегляні стіни, як правило, є сусідами з кам'яної або цегляної обробкою цоколя. Під обшитими сайдингом стінами, найчастіше, лежить оштукатурений (під камінь), цегляний або оброблений пластиковими панелями цоколь. А до дерев'яних стін підійде обробка фундаменту каменем, цеглою або штукатуркою.

Другий принцип передбачає фізичне відповідність облицювального матеріалу майбутнім умовам експлуатації. Тобто, облицювання повинна володіти певною морозостійкістю, гидрофобностью і міцністю. Адже в деяких випадках цоколем є саме оздоблювальний шар.
Наприклад, обробка і облицювання гвинтового фундаменту складається з декоративного (зовнішнього) і функціонального (внутрішнього) шару. У цьому випадку зовнішня частина прикрашає цоколь, а внутрішня - забезпечує теплозахист цокольного простору будови. Тому конструкція подібних систем буде залежати ще й від середньорічної температури і усередненого рівня вологості навколишнього середовища.

Технології обробки цоколя
За великим рахунком, існує всього три технології обробки цоколя:
• Сухий спосіб, який передбачає механічне кріплення панелей на готову стіну фундаменту.
• Мокрий спосіб, який передбачає оштукатурювання або обклеювання стіни фундаменту оздоблювальними панелями.
• Стрічковий спосіб, який передбачає будівництво декоративної стіни фундаменту з оздоблювальних матеріалів.

Вибір конкретної технології залежить, як мінімум, від наявності самої стіни фундаменту. Якщо вона існує, то вибирають суху або мокру обробку. В іншому випадку можлива тільки стрічкова обробка, заснована на будівництві фальшивого цоколя.
Крім того, технологія залежить і від сорту оздоблювального матеріалу. Так, камінь можна використовувати і в сухий і в мокрій обробці. Штукатурку застосовують тільки в мокрій технології, а цегла використовується у всіх трьох випадках.

Далі по тексту ми розглянемо кілька типових прикладів вищезазначених технологій обробки цоколя. Причому огляди будуть виконані у вигляді детальних інструкцій, орієнтованих на самостійне виконання.

Оздоблення фундаменту панелями
Цей тип сухий обробки реалізується наступний спосіб:
• Стіну фундаменту очищають від пилу і слідів розчину, закладаючи всі тріщини, відколи й отвори.
• Видиму частина цоколя покривають мастикою або просочують рідкої гідроізоляцією. Прихована частина фундаменту повинна бути вже відділена від грунту шаром руберойду.
• У поверхню цоколя, із заздалегідь розрахованим кроком, інсталюють кріпильні елементи під майбутні панелі. Причому кам'яні панелі розвішують на точкові гаки, а пластикові або металеві панелі - на горизонтальні або вертикальні балки, закріплені на поверхні цоколя.

• Якщо того вимагають експлуатаційні умови, поверх цоколя монтують шар теплоізоляції.
• У фіналі на опорних елементах розвішують оздоблювальні панелі. Фіксація панелей здійснюється або на гаки (внутрішній кріплення), або на наскрізні кріпильні елементи (шпильки, гвинти і так далі).

Оздоблення фундаменту будинку під камінь (оштукатурювання)
Ця технологія є класичним прикладом мокрій обробки.
Цей спосіб облицювання фасаду реалізується наступним чином:
• На самому початку стіну фундаменту готують до нанесення штукатурки. Для цього потрібно закласти стартовою сумішшю всі дефекти стіни. Потім стіну змочують грунтовкою - вона поліпшить адгезію (налипання).

• Після підготовки, по цоколю розвішують «маяки» - вертикальні, металеві або полімерні балки, які залишаться в тілі штукатурного розчину. Маяки допоможуть вирівняти профіль цоколя.
• По маяках (а можна і під ними) натягують армуючої сітки, необхідну для збільшення міцності шару штукатурки.
• Після виконання цих дій можна починати готувати штукатурний розчин для першого наброса. В якості такого розчину використовують або готовий піскоцементу (суху штукатурну суміш для зовнішньої обробки), або самостійний мікс, приготований з однієї частини цементу трьох частин піску, води і невеликої кількості «рідкого» скла (воно збільшує гидрофобность штукатурки). Обсяг приготованого розчину підбирають таким чином, щоб штукатур міг використовувати цю суміш за 25-30 хвилин.

• Приготований вищеописаним способом розчин накидають на цоколь різкими (кистьовими) рухами. Комок розчину повинен розбиватися об стіну.
• Після наброса простору між двома маяками, шар штукатурки вирівнюють (розгладжують) правилом.
• Далі, на поверхні сирої штукатурки видавлюють (вирізують) контури «швів» кам'яної або цегляної кладки. Для цих цілей можна використовувати розшивку - інструмент для обробки швів справжньої цегляної кладки або обточений держак ложки.

Обробка каменем і цеглою
Кам'яна обробка виконується не тільки сухим, але і мокрим способом. Такий варіант облицювання передбачає наклеювання кам'яних плит на оброблену і армовану сталевою сіткою поверхню стіни фундаменту. Крім того, цоколь можна попросту обкласти каменем або цеглою, використовуючи для цих цілей технологію облицювальної кладки.

Подібна технологія реалізується наступним чином:
• Вздовж периметра цоколя відривається траншея, глибиною в 20-25 сантиметрів і шириною в 70-80 сантиметрів.
• На дно траншеї досипають 10 сантиметрів піску і стільки ж щебеню.
• По щебеню розкочують армуючої сітки (дріт 2-4 міліметра в діаметрі, осередки 5х5 або 10х10 сантиметрів).
• Уздовж кордонів траншеї монтують щит опалубки, виступаючий над рівнем грунту на 5-10 сантиметрів.

• У окреслене палубою і фундаментом простір заливають бетон М200. Перед заливкою і армування по щебеню слід розкачати руберойд (гідроізоляція) або укласти плити пінополістиролу (теплозахист та гідроізоляція).
• Цегла або камінь укладають з техніки стрічкової кладки в один цегла (камінь) прямо по отверділої заливці (відпливу). У процесі кладки між «облицювальної» стіною і стіною фундаменту залишають місце (зазор) який заповнюють плитним або сипучим утеплювачем. При укладанні цегли в стіну фундаменту можна вбити штирі, торці яких вводять в горизонтальні чи вертикальні шви кладки.

• Верхня частина цегляної або кам'яної кладки захищається металевим козирком, вмонтовуваним на стіну будівлі.
За такою ж технологією відбувається і обробка свайно - гвинтового фундаменту. Тільки в цьому випадку цеглини або камені монтують кладкою в півтора чи два цегли. Оскільки підставу на гвинтових палях не має власного цоколя. Причому лицьові цеглини можна використовувати лише в зовнішніх шарах кладки.