Фундамент шведська плита - це найкраща форма підстави для будови, розташованого в дуже складних кліматичних умовах. Адже такий фундамент володіє не тільки приголомшливою міцністю, але і завидною теплостійкістю.

Причому перший критерій дістався таким основи від класичних плитних фундаментів, а друга характеристика є інноваційним властивістю, придбаним стараннями шведських архітекторів.
Шведська, монолітна фундаментна плита - що це таке?

Конструкція шведського варіанта плитного підстави виглядає досить просто:
• На грунті базується піщана підсипка.
• Поверх підсипки розташовується шар щебеню, усередині якого сховані всі комунікації.
• На щебінь укладені плити пінополістиролу.
• Поверх плит залитий чорнову підлогу - шар армованого бетону.
• По чорновому покриттю змонтована система «тепла підлога».
• Останній шар - наливне покриття для підлоги.

У підсумку, шведська, тепла плита фундаменту працює і як несуча конструкція - за цю функцію відповідають піщано- гравійна підсипка та армована прошарок чорнової підлоги, і як опалювальний прилад - цю функцію виконує система «тепла підлога».

Чим гарний шведський варіант фундаменту?
Така конструкція має багато переваг, а саме:
• По-перше, така підстава можна розмістити на слабкій грунті з недостатньою несучою здатністю і високим рівнем грунтових вод. Адже в основі шведського фундаменту лежить добре знайома технологія «плаваючою» плити.

• По-друге, шведська плита може прийняти на себе малоповерхове будова з будь-якого матеріалу: хоч з легкої деревини, хоч з важкого цегли. Тобто, на базі подібного фундаменту можна організувати і дачну, і котеджну забудову.
• По-третє, ціна фундаменту «шведська плита», зрозуміло, вище, ніж у звичайного фундаменту. Однак така підстава обійдеться дешевше спільної кошторису будівництва і фундаменту, та системи опалення.

• По-четверте, завдяки високій теплостійкості, якої, до речі, може похвалитися далеко не кожен фундамент, утеплена шведська плита виглядає, як ідеальний варіант підстави для будови, розташованого в суворій кліматичній зоні. До того ж, така підстава гріє не тільки будинок, але і грунт, тим самим зменшуючи деформацію пучения грунту під фундаментом.
• По-п'яте, завдяки продуманій технології будівництва «шведська» плита зводиться буквально за два-три тижні. Причому на фініші майбутнього власника очікує не начорно оброблений ростверк, а повноцінно підлогове покриття, поверх якого можна настелити лінолеум або ламінат.

Словом, незважаючи на деякі недоліки, «шведська» плита, цілком виправдано, заслуговує тільки хвалебних відгуків.
А її недоліки настільки незначні, що про них не варто й згадувати.
Як побудувати фундамент «шведська плита»?

Будівельна технологія фундаменту зі шведською плитою дуже схожа на процес зведення класичного плитного підстави, з подальшим облаштуванням теплої підлоги.
Ну а сам процес спорудження «шведської» плити вигладить наступним чином:
земляні роботи

• На відведеному під будівництво ділянці позначаються (за допомогою металевих або дерев'яних рейок) кутові кордону фундаменту. Після чого, окреслене віхами простір звільняється від 25-30 сантиметрів грунту - верхнього (родючого) шару грунту. Надалі цей грунт можна використовувати в саду або городі. Тобто, вибраний грунт вивозять за межі будмайданчика.
• Після цієї операції котлован поглиблюють ще на 20-25 сантиметрів. А вийнятий грунт вивозять за кордон ділянки і утилізують. У результаті має вийти прямокутний котлован з відносно рівним дном.

• Фінальна стадія першого етапу - облаштування траншей під інженерні мережі, які з'єднують котлован з каналізаційними, водопровідними та комунікаційними колодязями.
Спорудження чорнового фундаменту
• На самому початку другого етапу, поверх дна котловану, насипають піщану подушку - 10 - сантиметровий шар «мокрого» піску, ретельно утрамбованого за допомогою особливо преса.
• По піску розстеляють гідроізоляційну мембрану - полімерну плівку або руберойд. Смуги поліетилену або руберойду повинні монтуватися внахлест. Тому монтаж потрібно починати від краю котловану, рухаючись до протилежної сторони по розстеленому Гідроізолятор.

• Після цього можна взятися за спорудження опалубки - щитової конструкції, виступаючої над нульовим рівнем грунту на 20-30 сантиметрів. Як правило, опалубку збирають з дощок або сталевих пластин, що фіксуються (на розпір) в обраному положенні кріпильними лісами (розпірками, клинами, поперечними стяжками, похилими балками і так далі).
• На мембрану, всередину опалубки, насипають 5-7 сантиметрів щебеню, поверх якого укладають обсадні труби - канали для майбутніх комунікаційних ліній. Після чого труби засипають щебенем повністю.

• Наступний крок - монтаж теплоизолятора - 20 - сантиметрового шару з особливих плит, виготовлених з екструдованого пінополістиролу - дуже міцного і практично негорючого полімеру.
• Далі, прямо на теплоізолятор укладають армуючої сітки, зварену у вигляді решітки з осередками 10х10 сантиметрів. Причому грати роблять з арматурного прута перетином 10-12 міліметрів.

Облаштування «теплої» підлоги і заливка фундаменту
На наступному етапі відбувається облаштування системи «теплої» підлоги. Тобто, поверх арматури монтується система вигнутих труб, по яких циркулюватиме теплоносій. Причому цю систему можна встановити як до заливки чорнового статі, сформувавши загальну плиту, так після облаштування несучої 20 -сантиметрової бетонної плити.

Перша технологія - спільна заливка - економить час. Вдавшись до цього способу можна скоротити час будівництва, як мінімум, на тиждень.
Друга технологія - монтаж «теплої» підлоги поверх залитої плити - економить нерви. Адже при найменшому порушенні цілісності циркуляційної системи власникові доведеться зламувати що не несе фундамент, а всього лише тонкий шар заливки, вкриває тепла підлога.

При цьому поверх чорнового фундаменту варто розкласти ще один шар утеплювача, на якому нанесені позначки, що визначають місця розташування магістралей «теплої» підлоги. Етап облаштування теплої підлоги закінчується заливкою труб особливої сумішшю, що утворює, після застигання, чистової шар цокольного перекриття.